Назад

Валентин Мельникович, 16 років

Діагноз:
Системна склеродермія
Мрія:
Мріє побачити землю з висоти пташиного польоту
1 особи
зробили внесок
0 грн.
зібрано з 25000 грн. необхідних
0%
Допомогти

Валентину 16 років, він мешкає у місті Бровари Київської області. До 10 років був абсолютно здоровою дитиною, вчився у класі з поглибленим вивченням англійської та ходив на всі шкільні гуртки. А ще знаходив час на плавання, карате та уроки гітари. З часом у хлопчика перестали згинатися пальці на руках, і йому довелось залишити заняття з гітари. Потім він почав швидко втомлюватись, було складно піднімати руки, присідати, і улюблені тренування в басейні та карате також довелось залишити. У Валентина змінювались риси обличчя: з’явились мішки під очима, загострився ніс, зменшився рот. У хлопчика почався сильний біль, він перестав рости і сильно схуд. Проте аналізи були чисті і лікарі 2 роки не могли встановити діагноз. Врешті-решт правильний діагноз визначив невропатолог, який направив у місто Боярку. Там хлопчик проходив лікування більше трьох років. Коли хвороба загострилася, Валентин 4 місяці не міг встати з ліжка. Сім’я зібрала кошти на лікування в Білорусі, і після цього стан хлопчика став покращуватись. Зараз він самостійно займається вдома фізичними навантаженнями: ходить на орбітреку та піднімає грузи, щоб нарощувати м'язи. Але щомісяця має проходити обстеження в київському Охматдиті.


Саме коли Валентин був прикутий до ліжка і з’явилась мрія злетіти над землею. Тоді хлопчик сказав: “Мамо, в наступному житті я хочу бути орлом. Хочу піднятися високо-високо в небо, літати і дивитись з висоти на всю землю”. Політ над землею підніме юного мрійника над усіма негараздами, допоможе забути про хворобу і відчути себе по-справжньому вільним від будь-яких обмежень. Хлопець намалював свою мрію для нашого арт-марафону #Моядитячамрія

Валентин - справжній борець: він продовжував ходити в школу попри страшний діагноз, і не переставав вчитися, навіть коли був прикутий до ліжка. Зараз юнак вчиться в 11 класі, і відвідує школу по декілька годин. Валентин зізнається, що довго хотів стати хірургом, але через хворобу його пальці не згинаються. Тому він вирішив допомагати людям іншим чином - після закінчення школи стати програмістом і створити спеціальну комп’ютерну програму для цього.

Валентин сподівається, що його заповітна мрія про відчуття польоту здійсниться і дасть йому сили не здаватися та мріяти без меж!