Назад

Артем Кушніров, 7 років

Діагноз:
Гліома - пухлина головного мозку
Мрія:
Мріє стати пожежником, рятувати людей і тварин
60 особи
зробили внесок
5400 грн.
зібрано з 5000 грн. необхідних
100%
Допомогти

Артемко з м. Бердичів (Житомирської області) з 4-х років мріє стати пожежником і досі грає пожежними машинками, які склали його персональний "парк". Недалеко від їхнього будинку розташована пожежна частина і дім, де живуть МНСники. Тож хлопчик змалечку бачив великі червоні машини і сильних чоловіків в захисних костюмах.

А рік тому пожежники завітали до школи, куди вступив на навчання хлопчик, вони розповідали про правила поводження з вогнем. Артемка навіть почав разом із старшим братом робити фізкультуру, підтягуватись на турніку.

Але нещодавно у нього виявили неоперабельну пухлину головного мозку, розпочали хіміо і променеву терапію. Тож заняття довелось припинити. Зараз хлопчина на курсі лікування. Однак, бажання стати сильним і сміливим рятувальником, тушити вогонь у хлопчика не зникло.

26 квітня 2018 року Артема не стало... Він став Янголом і відійшов у Вічність. Він мріяв бути пожежником, рятувати людей і тварин, адже змалку дуже любив великі червоні машини, бо біля його будинку розташована пожежна частина. А найбільше його вразила зустріч з пожежниками, які приходили в школу, де він навчався, і розповідали про свої нелегкі, але героїчні будні.

На жаль, ми не встигли здійснити його мрію так, як він уявляв. Але пожежники дізналися про Артема, записали для нього відеозвернення і готувалися до зустрічі. Вони продумували сценарій, хотіли провести Артемка на вокзал для лікування в іншій країні на справжній пожежній машині. Але в одну мить хлопчику стало погано, і його забрали в реанімацію. З того часу йому ставало все гірше, він майже не ходив і не говорив.

Аби хоч якось порадувати хлопчика, ми подарували йому велику пожежну машину з підйомним краном та драбиною. Сподіваємося, вона принесла йому бодай одну усмішку в ці складні дні. А також завдяки нашому Чарівникові батьки купили Артему його улюблену папугу породи Какарик, про якого він дуже давно мріяв. Спілкуючись з пташкою, Артемко посміхався…

Ми пам’ятаємо і ніколи не забудемо тебе, Артеме. Сумуємо за тобою. Обіймаємо і підтримуємо близьких і рідних. Дякуємо, що ти є мрійником нашого проекту, і твоя історія допоможе іншим цінувати кожну мить життя попри все. Потрібно встигнути бути щасливим і усміхатися! Не відкладайте мрії. Дійте! Чарівники, не зволікайте - допомагайте!